Я знаю, що усі ви чекаєте почути від мене, - що сталося, чому саме так, з яких причин!!! Скажу спочатку вам як депутат обласної ради, а вже потім як голова райдержадміністрації.
     Коли обирають депутатом обласної ради - стаєш ще й політиком. Від твого рішення залежать долі багатьох людей. Я свідомо заявляю, що за жодних обставин не проголосую за недовіру голові обласної державної адміністрації Б.П. Клімчуку та звільнення В.І.Войтовича з посади голови обласної ради. Я це говорила і на погоджувальному засіданні голів фракцій обласної ради, на якому була присутня як голова фракції Єдиного центру.
     Звертаюся до депутатів обласної ради, які представляють опозиційні сили - не робіть політичного тиску на голову та депутатів нашої районної ради. Неприємно, коли ви, вважаючи себе політиками, спонукаєте до прийняття тих чи інших рішень, погрожуєте їм.
     Політики добралися вже до райцентрів, далі дійдуть і до кожного села, вулиці. Благаю вас: зупиніться, простіть один одного, не доводьте до протистояння сусіда з сусідом, брата з братом. Бо за цим - хаос, якого не зупините ні ви, ні я.
     Як результат моєї непокори опозиційним лідерам в обласній раді, випробовування на стійкість - висловлення мені недовіри як голові районної державної адміністрації, шляхом винесення цього питання на розгляд позачергової сесії районної ради. Я прийняла його з почуттям відповідальності за моїх земляків. Саме цей день став для мене судним днем у житті, яке минає серед вас, простих людей, що працюють у державній службі, освіті, медицині, власному господарстві. Заради своїх людей стояла посеред іваничівського майдану під вигуками "Ганьба!". Політики хотіли, щоб я злякалась, сховалася і не була на роботі у цей день. Не злякали, бо мене обирали до обласної ради іваничівці, які висловили мені високий рівень довіри. Я б зрадила їх, якби в своєму кабінеті передала заяву про своє звільнення з посади голови райдержадміністрації Юрію Мазурку, Віктору Вілентку, Сергію Сіверу, Юрію Опекану, Андрію Гончару, Андрію Бадзюню, які прийшли до мене напередодні Народного віче. Не зробила цього свідомо, бо хотіла стати перед вами, почути від вас все добре і зле. Бо лише відкритий діалог з людьми може зупинити недовіру один до одного і в цілому поміж нас.
     Я ще і ще раз повторюю, що протистояння призводять до страждань та загибелі людей. А це трапляється тоді, коли найбільшим проявом політичних потрясінь є екстремізм.
     Висловлюю жаль з приводу подій, які привели до загибелі людей з одного і другого боку барикад. Пам'ятаймо: життя кожного з нас - найдорожча цінність суспільства.
     Дякую тим 7 депутатам, які підтримали мене, не злякавшись тиску та крику "Ганьба!" з боку опозиційних політиків. Я подаю руку і тим 29 депутатам районної ради, які не підтримали мене і висловили недовіру. Це гострий сигнал, бо, мабуть, зробила мало або щось не так.
     Дякую тим людям, які мовчки підтримували мене на Народному віче. Вони щирими поглядами дали зрозуміти, що зі мною. Дякую тим, хто був у цей час на робочих місцях чи вдома і в такий спосіб підтримував мене, бо життя продовжується. Нам усім разом жити на цій землі. Я впевнена, що ситуація в Україні стабілізується. І як добре буде, коли після всього, що пережили, зможемо щиро і відверто поглянути один одному у вічі.

Тобі я шлю свої вірші.
Ти за усіх найкрасивіша,
У тебе сонечко в душі!
Ти найдобріша, рідна мамо,
Ти все прощаєш дітлахам.
Тобі, матусенько, так само
Я всю любов свою віддам.